Полтава гастрономічна
Полтавські гастрономічні контрасти: де смачно, де затишно, а де краще не йти вдруге
Тераса «Територія М'яса» — це м’ясний ресторан на вулиці Соборності, 26.
Знаходиться в центрі міста, навпроти обласного музично-драматичного театру. Атмосферне місце створює відповідний настрій.
Має популярність як серед містян, так і серед гостей міста. Привертає увагу поціновувачів м’ясних страв та любителів гастрономічних делікатесів.
Перевіримо, чи варта «Територія М’яса» своєї популярності.
Інтер’єр закладу сучасний, дещо нагадує стиль лофт — усе начебто просто, функціонально та естетично, що разом створює унікальну та комфортну атмосферу, особливо для творчих і волелюбних натур.
Є велика літня тераса, досить простора, але коли відвідувачів багато, усамітнитися там досить важко.
Просторі зручні дивани, великі столи, але у вітряну погоду на терасі прохолодно.
«Тераса» спеціалізується на стравах із м’яса, пропонуючи відвідувачам різноманітне меню.
Палітра благородних сирів із медом та горіхами, мідії Шардоне, тартар із ніжного лосося, телятина сувід із гуакамоле, печінковий паштет із фуа-гра, салат «Цезар» із тигровими креветками, салат із качиною печінкою, баварська дошка ковбасок, крильця Бафало в кисло-солодкому соусі, борщі, супи-пюре, крем-супи, юшки, деруни, галушки, піца — важко перерахувати все, що пропонує «Тераса».
Ну і, звичайно, велике бургер-меню, гриль-меню, різноманітні стейки (включно з відомим «Рібай»), десерти, напої — будь-який гурман знайде для себе цікавинку.
Також просто величезні барна та винна карти.
Ми вирішили зупинити свій вибір на салаті з хамоном, грушею та кедровими горішками, лавандовому чизкейку та зеленому чаї «Будда».
Замовлення довго чекати не довелось.
Офіціанта за потреби можна викликати за допомогою кнопки на столі. Поверхню столу, до речі, перед посадкою відвідувачів не протирають, хоч на відкритій терасі вона швидко припадає пилом.
Салат вразив подачею — дуже гарно скомпоновані інгредієнти нагадують квіткову композицію. Склад салату збалансований, шматочки груші не потемніли, на смак відчувається бальзамічний крем. У чизкейка дійсно лавандовий смак, ще й прикрашений гілочкою лаванди. Чай з глибоким, але м’яким смаком.
Щодо обслуговування.
Офіціант ввічливий, із гарною українською мовою, але дещо повільний, наче лінькуватий. Можливо, тому, що вартість обслуговування у розмірі 10 % включена в рахунок. Попередження про це надруковано дрібними літерами на кожній сторінці меню.
Що стосується цін — вони високі.
Салат, чизкейк і чай коштували близько 700 гривень. Майже стільки ж коштує у «Терасі» стейк. Тобто людина зі середнім достатком часто відвідувати цей заклад не зможе.
Розрахунок — на жаль, фіскальний чек навіть на прохання не дають.
Наш вирок — оригінальна, але дуже смачна їжа, середнє обслуговування, високі ціни, але є сумніви, що заклад сумлінно сплачує всі належні податки.
Останній Бастіон нагадує, що
Куточок італійської кухні в Полтаві
Сімейний ресторан італійської кухні «Паsтерія» по вулиці Івана Мазепи, 11 зовні справляє суперечливе враження, але всередині дуже стильно та затишно.
Сподобалося, що літня тераса захищена зеленою зоною. Жаль, що ця територія дещо занедбана. Рослини не надто доглянуті, а цегляні стовпчики огорожі облупилися.
Всередині ситуація набагато краща. Просторий дворівневий зал дає можливість як відзначити сімейне свято чи корпоратив, так і провести дружню зустріч в затишному куточку. Інтер’єр одночасно лаконічний та вишуканий: класика пастельних кольорів поєднується з італійським текстилем, дерев’яними меблями, доповненими живими рослинами.
Основою меню «Паsтерії» є страви італійської кухні. Родзинка закладу — справжня італійська паста, виготовлена безпосередньо в ресторані з якісного борошна твердих сортів пшениці. Великий вибір піци, холодних закусок, салатів, супів, пасти, різото, гарячих страв, десертів, а також м’яса та овочів, приготованих на грилі.
Відвідувачі ресторану можуть замовити класичну неаполітанську піцу, холодні закуски, салати, супи, пасту, різото, гарячі страви, десерти. Ну і звичайно ж класика середземноморської кухні — страви з морепродуктів.
Для маленьких та дорослих ласунів у ресторані є смаколики: тирамісу, штрудель, а також домашнє морозиво, чизкейк.
У барній карті акцент зроблено на асортименті італійських вин.
Ми замовили теплий салат з морепродуктів (асорті морепродуктів, солодкий перець, помідори чері, лимон, маслини, листя салату), вершкову піцу з шинкою (бекон, шинка, оливки, печериці, соус бешамель, сир моцарела) та каву латте.
Офіціантка професійна та уважна, замовлення принесла досить швидко, ввічливо зробила зауваження за використання електронної сигарети на літньому майданчику.
Салат свіжий, смачний. Морепродукти різноманітні, у великій кількості. Поєднання солоних морепродуктів із свіжими овочами створює цікавий смаковий контраст.
Піца дійсно має багатий вершковий смак, достатньо начинки. Навіть бортики тіста не сухі. Вона досить велика — 600 грамів.
Кава смачна, велика шапка пінки.
Ціни досить демократичні — за замовлення сплатили 610 гривень.
Розрахунок — фіскальний чек, який принесли самостійно, не чекаючи прохання.
Враження трохи псують птахи, які гучно приземляються на дах літньої тераси, і іноді лякають, враховуючи сьогоднішні реалії.
Загалом можна сказати, що тут знають, що таке сервіс. Дійсно атмосфера сімейного ресторану. Якщо ви цінуєте смачні страви за цікавими рецептами, якісне обслуговування та загальний комфорт, хочете провести чудовий вечір у теплій компанії чи вибратися на обід із сім’єю — вам сподобається в «Паsтерії».
Від «Ревізора» до ганьби
Про ресторан «Диканька» по вулиці Грушевського, 2б, згадують, коли хочеться не заморських делікатесів, а чогось рідного, українського, з душею.
Також коли до Полтави завітали гості – їм часто радять відвідати саме цей заклад, щоб краще відчути атмосферу міста, його традиції. Ось і ми вирішили перевірити, наскільки заслужена популярність «Диканьки» у Полтаві.
Відразу на вході зустрічається рекомендація «Ревізора», правда, далекого 2015 року.
Вхід до закладу знаходиться прямо на зупинці громадського транспорту.
Є два просторі дворівневі банкетні зали, літній майданчик та літня тераса.
Тут можна як зібратися великою компанією, навіть відсвяткувати весілля, так і посидіти з друзями або з сім’єю. Правда, дітлахам тут буде нудно.
Інтер’єр закладу оформлений у народному стилі, дещо копіює стилізовану сільську хату. Використання в інтер’єрі дерева, каменю, льону, бавовни, кераміки і глини створює затишну і щиру атмосферу, яка нагадує про сільське життя. Дерев’яні підлоги темних тонів, дерев’яні меблі і балки на стелі додають автентичності. Натуральний текстиль – льняні скатертини, серветки, вишиті наволочки на подушках – переносить у спогади про бабусину хату, завжди охайну і гостинну. Груба, трохи необроблена текстура меблів і стін – такий хід допомагає створити відчуття ручної роботи. Багато елементів декору нагадують про українські народні традиції. Важкі дерев’яні меблі, глиняні глечики, масивні двері, біла піч, картини з сюжетів українських оповідань дозволяють відчути себе в гостях у гоголівських героїв.
«Диканька» позиціонує себе як ресторан смачної української кухні. У меню – українські борщі, супи, бульйони, юшка, різноманітні галушки, вареники з багатьма начинками та пампушки, млинці, домашня ковбаса, деруни з м’ясом, рибою та грибами, дуже великий вибір салатів, гарячі закуски – все за традиційними та навіть авторськими рецептами. Великий вибір холодних закусок, гриль-меню, яке включає м’ясо, рибу та овочі. Також є ланч-меню. Дуже рекомендують різні види шашлику, який готують на відкритому вогні.
Наше замовлення складалося зі салату з куркою та сиром дор-блю, шашлику з телятини, соусу до нього, лимонного соку та капучіно.
Салат принесли досить швидко, його складові були свіжими та соковитими. Смак збалансований, без зайвих спецій у заправці. Прикрашений салат живими квітами.
Замість замовленого лимонного соку принесли апельсиновий.
Шашлик довелося чекати більше 40 хвилин, і знаєте, краще б його не приносили. Навіть зовні він виглядав дуже сухим, місцями обвугленим та неапетитним. На смак дуже-дуже солоний, а від великої кількості нарізаної кільцями цибулі відразу потекли сльози. Поласувати шашликом не вдалося.
Ціни у «Диканьці» дещо вищі за середні, але ні якість страв, ні обслуговування рівню цін не відповідають.
Офіціантка була дуже ввічливою та доброзичливою. У рахунку, який вона принесла, співчутливо відрахували 10 % вартості зіпсованого шашлику. Потім передумали і повернули повну його вартість.
Під час розрахунку чек не дали навіть на прохання.
Незважаючи на досить велику популярність «Диканьки» у Полтаві, враження склалося неприємне. Ще раз відвідати цей заклад бажання не виникає. З часів «Ревізора» заклад змінився не на краще.
